Gonatos.clinic
Артроскопічний шов меніска: «за» та «проти». Видаляти чи зшивати?
Контакти
Вирішення найскладніших питань. Індивідуальний підхід до кожного пацієнта!
Gonatos.clinic
Вирішення найскладніших питань. Індивідуальний підхід до кожного пацієнта!
Про анатомічні особливості будови колінного суглоба та менісків ми вже писали у матеріалі Артроскопічна меніскектомія (резекція меніска), де детально описали анатомію, призначення менісків, їхні функції та наслідки травм та видалення менісків.
У цьому огляді ми хочемо продовжити розгляд значення менісків у біомеханіці колінного суглоба та особливості їх лікування.
Колінний суглоб людини – це квінтесенція біоінженерної думки. Кожна його частина несе в собі задум та реалізацію рівня Бог. Усі структури збалансовані та ідеально поєднуються одна з одною. Немає нічого зайвого. Унікальність будови колінного та кульшового суглобів, а також стопи людини дало нам змогу перейти до прямоходіння – «зміна форми колінного суглоба дала можливість зменшити втрати енергії на вертикальне переміщення центру тяжіння при пересуванні та звільнити руки». Але разом з тим, пошкодження або захворювання будь-якої частини колінного суглоба, будь то меніск, зв’язка, надколінок, виросток або сумка, вносить дисбаланс у біомеханіку усього суглоба.
Пошкодження (розрив) менісків колінного суглоба – видаляти чи зшивати? «За» та «проти» артроскопічної меніскектомії та артроскопічного шва меніска.
В першому оглядовому матеріалі (Артроскопічна меніскектомія (резекція меніска) ми говорили про важливу роль менісків колінного суглоба у розподілі навантаження, стабілізації та конгруетнтості виростків стегна та гомілки, які утворюють колінний суглоб. А також про наслідки у формі гонартрозу та ендопротезування у разі їх повного видалення.
Меніск колінного суглоба – важлива структура, що розподіляє навантаження та перетворює силу компресії на силу розтягу меніску. Зовнішній та внутрішній меніски виконують функції амортизатора та стабілізатора, зменшують навантаження на хрящ за рахунок збільшення площі контакту між виростками стегна та гомілки колінного суглоба. Ще вони допомагають внутрішнім зв’язкам (передній та задній хрестоподібним) стабілізувати суглоб, запобігаючи його вивихам.
В наш час немає єдиної думки щодо вибору оптимальної тактики лікування при пошкодженні менісків, а також щодо доцільності накладання швів менісків. Однак останнім часом все більшої популярності набувають органозберігаючі операції, зокрема артроскопічний шов меніска. Питання можливості та доцільності накладання швів меніска травматолог або хірург, як правило, вирішує безпосередньо в ході артроскопічної операції, після візуального уточнення типу та обсягу пошкоджень меніска.
Показання до артроскопічного шва меніска
Перше повідомлення про шов меніска було зроблено Annandale у 1885 році. Метою відновлення меніска є утримання його пошкоджених країв швами до загоєння. Техніка шва меніска еволюціонувала від відкритих методик до повністю артроскопічного відновлення. Опубліковані результати хірургічного шва меніска підтверджують позитивний результат у віддаленому післяопераційному періоді у 70%-90% пацієнтів.
З огляду на анатомічну будову та особливості кровопостачання менісків, показання до шва меніска обмежені.
«Ідеальними показаннями буде свіже поздовжнє пошкодження меніска у молодого пацієнта в паракапсулярній (червоній) зоні меніска»
В цьому випадку виконати шов меніска набагато ефективніше, ніж видаляти значну частину потенційно життєздатної структури. Збереження меніска статистично значуще покращує довгостроковий прогноз та зменшує ризик розвитку артрозних змін колінного суглоба. Нерідко така ситуація виникає при супутніх пошкодженнях хрестоподібних зв’язок колінного суглоба, що робить наявність меніска ще більш актуальною
В деяких випадках, за сприятливих умов та високого професіоналізму хірурга, який оперує, навіть при великих розривах меніска за типом «ручка лійки» в червоній або червоно-білій зоні вдається зберегти меніск за допомогою артроскопічного шва.
При невеликих крайових розривах меніска, а також при розривах у білій зоні виконується артроскопічна резекція (видалення) пошкодженої частини та шліфовка місця пошкодження за допомогою шейвера під візуальним контролем камери артроскопа.
«Якщо пацієнт не має надлишкової ваги тіла і не займається професійно видами спорту, які передбачають великих навантажень на колінні суглоби, то доволі допустимо видалити до 1/3 площі радіуса меніска, при цьому важливо зберегти основу меніска, яка несе найбільше навантаження».
Оскільки основа меніска має хороше кровопостачання, у більшості випадків його вдається зшити, зачистивши місце розриву до зони з кровопостачанням (червоної або червоно-білої).
Навіщо видаляти пошкоджену ділянку меніска, якщо вона не заважає рухатись і не спричиняє больових відчуттів?
Справа в тому, що пошкоджена ділянка меніска (особливо у білій зоні) вже не зростається через відсутність або недостатність живлення, і, з плином часу, може травмувати суглобові хрящі, що, в свою чергу, призведе до їх руйнування та розвитку артрозу (Гонартрозу).
До протипоказань шва меніска, крім стандартних, відносять:
Можна додати і специфічні:
Існує кілька методів шва меніска, докладніше про них Вам може розповісти лікар під час консультації та підготовки до операції. Вибір того чи іншого методу залежить від наявності обладнання, професійних навичок хірурга та цінової політики
Система Fast-Fix складається з двох пластикових мікро-ґудзиків довжиною 5 мм та шириною 0,5 мм, зв’язаних між собою самозатягуючим вузлом. Перевагами такого методу для хірурга є швидкість та простота використання.
Недоліком методу є те, що небіорозчинні ґудзики можуть спричинити утворення кіст, а в деяких рідкісних випадках вони зміщуються та руйнують хрящ колінного суглоба, спричиняючи больовий синдром.
Артроскопічна техніка «зсередини назовні» полягає у прошиванні меніска зсередини суглоба. Вузли зав’язують поза суглобом, за капсулою.
Артроскопічна техніка «ззовні всередину» полягає у проведенні голки з ниткою ззовні всередину суглоба через меніск. При деяких варіантах виконання на кінці нитки формують анкерний вузол Mulberry. При зав’язуванні між собою двох ниток з такими вузлами відбувається підтягування тканин меніска та їх фіксація між собою або до суглобової капсули. Вузли в’яжуться на капсулі (поза суглобом).
До відносних недоліків шва меніска, крім вузького діапазону правильних показань, слід віднести складність та вищу вартість операції, яка, на жаль, не завжди гарантує позитивний результат та відсутність рецидиву. Також слід враховувати необхідність розвантаження суглоба протягом 4-6 тижнів після виконання шва меніска та більш тривалої реабілітації.
Ще одною проблемою є технічна складність виконання шва меніска, особливо враховуючи часту локалізацію пошкодження в області заднього рогу меніска, найменш зручній для виконання шва області. Однак з розвитком артроскопічного інструментарію збільшуються і технічні можливості для правильного накладання шва меніска
В наш час на ринку з’явились апарати для зшивання, що дають змогу виконувати шов меніска технікою All-Inside (усе всередині), що значно розширює можливості для виконання швів при різній локалізації пошкоджень менісків.
Фахівці клініки виконують усі види артроскопічних швів менісків завдяки наявності сучасного обладнання світового класу та великому досвіду в проведенні таких операцій.
Особливості та етапи реабілітації після артроскопічного шва
На даний час рівень володіння артроскопічними технологіями при лікуванні патології менісків настільки високий, що післяопераційний період проходить для пацієнта та тлі помірного больового синдрому без значного випоту в суглобі. У таких пацієнтів швидко нормалізується обсяг рухів суглоба, і досить часто вони більше не потребують додаткової опори на милиці або носіння ортезу. Проте є категорія пацієнтів, у яких післяопераційний період проходить складніше внаслідок особливостей супутньої патології, механізму та розміру травми, або з інших причин.
За потреби та за показаннями реабілітацію після операції бажано розпочати у першу добу. У цей період хворому надають допомогу в умовах стаціонару:
У цей час важливо максимально обмежити навантаження на цей суглоб.
Рухи після операції з приводу розриву меніска повинні бути обмежені протягом 4 – 6 тижнів (залежно від розміру місця пошкодження). Пацієнту дозволяються навантаження на колінний суглоб у повному обсязі лише якщо нога перебуватиме у повністю розігнутому положенні. Як тільки колінний суглоб згинається – будь-які навантаження протипоказані, в іншому випадку шов може розірватись під дією зрізаючих сил
Подібне положення забезпечується спеціальною шиною (шарнірний ортез) з фіксованим кутом згинання, який пацієнт може регулювати, щоб запобігти впливу ваги на колінний суглоб. Якщо пацієнт захоче зігнути коліно або сісти, блокаду можна зняти та зігнути ногу без напруження. Заняття спортом рекомендовано призупинити на 6-8 тижнів. Види спорту, які передбачають навантаження на колінний суглоб, можна відновлювати не раніше ніж через 6 місяців і лише після погодження з хірургом та реабілітологом.
Одним з важливих етапів відновлення є фізіотерапія. Також показані масаж м’язів стегна та гомілки, ЛФК під контролем досвідченого фізіотерапевта. З перших днів після операції застосовують кінезіологічне тейпування для рефлекторного зменшення больових відчуттів та набряку. Біомеханічне тейпування використовують для додаткової стабілізації колінного суглоба під час занять ЛФК. Електростимуляція м’язів стегна та гомілки допомагають повернути тонус не лише м’язам, але і зв’язкам, які беруть участь у формуванні та стабілізації колінного суглоба.
Для уникнення повторних розривів меніска на етапі реабілітації надзвичайно важливо максимально дотримуватись призначених обмежень навантаження вагою та обсягом рухів. Важливість дотримання зазначених вище обмежень слід роз’яснювати пацієнту неодноразово для забезпечення умов зрощення меніска.
Одним з важливих етапів відновлення є фізіотерапія. Також показані масаж м’язів стегна та гомілки, ЛФК під контролем досвідченого фізіотерапевта. З перших днів після операції застосовують кінезіологічне тейпування для рефлекторного зменшення больових відчуттів та набряку. Біомеханічне тейпування використовують для додаткової стабілізації колінного суглоба під час занять ЛФК. Електростимуляція м’язів стегна та гомілки допомагають повернути тонус не лише м’язам, але і зв’язкам, які беруть участь у формуванні та стабілізації колінного суглоба.
Для уникнення повторних розривів меніска на етапі реабілітації надзвичайно важливо максимально дотримуватись призначених обмежень навантаження вагою та обсягом рухів. Важливість дотримання зазначених вище обмежень слід роз’яснювати пацієнту неодноразово для забезпечення умов зрощення меніска.
Імовірні ускладнення:
Підводячи підсумки
Як видно з наведеного матеріалу, питання видаляти чи зшивати пошкоджений меніск від початку ставиться неправильно. Залежно від локалізації пошкодження, віку та активності пацієнта, розрив меніска або зшивають, або видаляють пошкоджений фрагмент:
У будь-якому разі, при травмах меніска рекомендується не вдаватись до самолікування, а якомога скоріше звернутись за консультацією до фахівців.
Категорії
Останні публікації
Архіви
Portfolio
Calender